Понеділок, 17.12.2018, 04:37


Головна
Реєстрація
Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

КВНЗ КОР "Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва" – це єдиний в Україні музично-педагогічний заклад І рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста зі спеціалізації «Народні інструменти». Коледж набирає на навчання юнаків та дівчат без початкової музичної освіти, а лише при наявності музичного хисту та великого бажання опанувати гру на старожитніх струнних інструментах.

Кобзарство – унікальне явище в історії українського народу, саме кобзарі, лірники та бандуристи створили унікальну систему духовної та виконавської освіти. Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва продовжує відроджувати кобзарське мистецтво та виконавські традиції українського народу. Саме в коледжі вчать майбутніх музикантів, бандуристів – «речників народного духу». Багато сил душі і творчого натхнення докладають всі педагоги, щоб навчально-виховний процес у музичному коледжу був творчим, мистецьким по духу.

За 25 років роботи закладу підготовлено більше 250–ти співаків-бандуристів, більшість яких працюють за отриманою спеціальністю – є концертуючими співаками-бандуристами у провідних мистецьких колективах м. Києва: Національній капелі бандуристів ім. П. Майбороди, академічній чоловічій хоровій капелі ім. Л.Ревуцького, Державному театрі оперети, оперній студії тощо. Випускники коледжу також працюють у загальноосвітніх школах вчителями музики, у музичних школах – викладачами бандури.

Студенти коледжу беруть участь у багатьох мистецьких фестивалях по всій Україні. Вони часто стають переможцями. Приємно відзначити студента ІІІ курсу Ячинця Олександра – переможця Всеукраїнського огляду-конкурсу «Нові імена України». Золотим дипломом нагороджена студентка нашого коледжу Руденко Катерина за участь у ХІІІ Всеукраїнському юніорському конкурсі вокальної, диригентської та інструментально-виконавської майстерності у номінації – оркестрові інструменти, але це далеко не весь перелік.

Несуть кобзарики людям скарби народної пісні, чудодійними звуками бандур пробуджують в душах слухачів гордість за соє минуле, кличуть до праці в ім’я майбутнього. Своїм співом під супровід бандури вони вносять посильний внесок в «осучаснення» цього традиційного українського народного інструменту, в зацікавленні ним все більшого кола дітей та молоді. Більшість вихованців по закінченні коледжу стають не лише чудовими музикантами, а й високоосвіченими духовно багатими людьми. Цьому сприяє особлива атмосфера в стінах закладу., яка направлена на те, щоб кожен студент став особистістю. Найбільш талановиті випускники коледжу не зупиняються на досягнутому і здобувають дві і більше вищі освіти.

  • дивлячись на наш час науково-технічного прогресу, період економічний та політичних катаклізмів, студентська молодь нашого закладу не втрачає своєї духовності. Наші студенти вміють цінувати справжнє мистецтво і захоплюватись його безцінними шедеврами.

Сюди приймаються учні, які закінчили дев’ятий або одинадцятий класи загальноосвітніх шкіл. Термін навчання після дев’ятого класу – чотири роки, після одинадцятого – три. Під час навчання у коледжі студенти звільняються від служби у Збройних Силах України. По закінченню навчання випускникам видаються дипломи молодшого спеціаліста за фахом «Співак-бандурист, викладач співу та бандури, диригент ансамблю (капели) бандуристів».

Коледж забезпечує студентів безкоштовним навчанням, проживання у гуртожитку. При успішному навчанні студенти отримують стипендію.

Коледж працює за вельми насиченим навчальним планом, що поєднує програму дитячої музичної школи, училища та вищого навчального закладу.

Крім загальноосвітніх дисциплін, майбутні кобзарі вивчають суто музичні предмети: гру на бандурі та кобзі, загальне фортепіано, історію світової та української музики, сольфеджіо, гармонію та аналіз музичних творів, методику музичного виховання. Студенти проходять педпрактику як викладачі музики в середніх школах та учителі бандури в дитячих музичних закладах. Кобзарі також вивчають курс історії України, історію кобзарства, гру на старосвітських бандурі та кобзі, лагодження й виготовлення цих інструментів.

Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва була створена у серпні 1989 року на базі восьмирічної загальноосвітньої школи у с. Стрітівка Кагарлицького району Київської області. Цьому передувала багато «ходінь по муках», адже це був тяжкий період, коли виразність національного духу ще дуже лякала радянських чиновників. Проте і в ці часи були патріоти свого краю і носії національної ідеї.

У 1988 році в Києві було створено Комітет з урятування української пісні, до складу якого увійшли провідні діячі національного мистецтва та культури. Серед них – письменник-фантаст, президент Духовної Республіки Олесь Бердник, голова Українського фонду культури Борис Олійник, письменник Олесь Гончар та багато інших діячів н національної культури.

Це, безумовно, було дуже складне завдання, бо на той час жива традиція була майже втрачена. За роки репресій, у 30-і і 60-і роки, було винищено сотні народних співців, тільки за те, що вони співали стародавні народні пісні і думи, будили історичну пам’ять і вільнолюбний дух нашого народу.

У березні 1989 року Український фонд культури в палаці «Україна» організував концерт «Кобзарська дума», на якому виступали всі живі на той час кобзарі: Андрій Бобир, Євген Адамцевич, Григорій Ткаченко. Кошти перераховували на новостворювану школу кобзарів.

І той історичний день настав 31 серпня 1989 року. Стрітівка приймала чисельних гостей і дітей – майбутніх кобзарів – зі всієї України. Урочисте відкриття школи було щирим, піднесеним і окриляючим.

На урочистостях з нагоди відкриття школи відомий поет і громадянський діяч Борис Олійник сказав: « Це історична подія. Першими надійшли імпульси від кобзарського товариства, окремих кобзарів… Ідея школи разом з ними сформулювалася в Українському фонді культури. Я заздрю отим 24 юнакам, які прийшли з різних областей у цю першу кобзарську школу. Заздрю! Оскільки вони йдуть у те грядуще, коли наша пісня, наша дума в устах їхніх прозвучить на весь світ….!»

Письменник Олесь Бердник назвав новостворену школу духовною Січчю, духовною Хортицею і закликав юних кобзарів пам’ятати: вони несуть у народ слово великої солідарності, слово любові, слово єдності.

Перший директор школи Галина Михайлівна Іванова згадує: «З пропозицією прийняти у стінах восьмирічної школи, яку я тоді очолювала, ще й кобзарів підійшов до мене учитель музики Володимир Горбатюк. Я погодилась, бо це ж була така нагода оновити і підтримати нашу Стрітівку, де було моє коріння й мого чоловіка Олексія Іванова, який очолював тоді місцеве господарство. Це ж будуть кадри, діти, соціальна сфера. Буде жити, а не занепадати село. Тому нам і припала до душі думка: прихистити у себе новостворювану школу, дати їй можливість підрости, виростити крила для нової кобзарської пісні, щоб полетіла вона по всій Україні та й по всьому світу.

І от я – тоді директор місцевої восьмирічки – і мій чоловік – голова колгоспу – приєдналися у цій роботі до носіїв і авторів ідей В.Горбатюка та подружжя Литвинів – Василя, визнаного бандуриста і його дружина Антоніни – самобутньої поетеси.

Поринувши з головою у цю справу, я зрозуміла і відчула усі складнощі радянсько-бюрократичної системи: воно й зрозуміло, адже ідея школи була нова і потрібно було торувати свій, ніким не прокладений шлях. Необхідно було у формат восьмирічки вкласти формат кобзарської школи із її особливостями як організаційними, так і методично-музичними.»

Школа прокладала свою борозну у світ духовності, національного відродження українського кобзарства. Недаремно у Галини Михайлівни Іванової дівоче прізвище «Борозенець», тобто той, хто прокладав першу борозну. Ту борозну на теренах відродження кобзарства й проклала Галина Михайлівна.

На державному рівні ідеєю створення кобзарської школи опікувався Український фонд культури на чолі з Борисом Олійником.

Поступово в творчих пошуках і повсякденних клопотах про організацію навчання і побуту студентів згуртувався неординарний творчий колектив педагогів, де поруч з місцевими викладачами загальноосвітніх предметів почали працювати фахівці-музиканти з різних куточків України та викладачі вищих навчальних закладів з м. Києва. Це були: Народна артистка України Н.Бойко, Народний артист України А.Паламаренко, художник-графік В.Вечерський, викладач бандури та ансамблю Г.Пелех, викладач української мови і літератури Н Коваленко -доцент університету ім. Т.Шевченка.

З перших днів у школі працювали знавці і ентузіасти кобзарської справи: подружжя Литвинів Василя та Антоніни, Володимир Горбатюк, автентичний кобзар, ентузіаст відродження гри на старосвітських інструментах Володимир Кушпет.

У 2014 році згідно рішення «Про затвердження статутів комунальних вищих навчальних закладів у галузі освіти та науки у новій редакції» від 27.03.2014 р. № 761-40 /VІ затверджено у новій редакції Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради на «Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва».

Нині у коледжі– добірний колектив викладачів столичних університетів, музичної академії, які приїздять до Стрітівки з Києва. Серед них: 10 вчителів вищої категорії, 8 вчителів першої категорії, 2 Заслужених артисти України, 2 Заслужених діяча мистецтв України.

Серед них професор, Заслужений діяч мистецтв В.Кушпет, Заслужений діяч мистецтв Й.Яницький, Заслужений артист України Т.Яницький (бандура), Заслужений артист України М.Нагорний, лауреат міжнародних конкурсів М.Свято (вокал).

Організаційно спочатку школа була як структурний підрозділ Богуславського педагогічного училища, а з 1997 року стала окремим навчальним закладом І рівня акредитації.

У 1991 році при школі відкрито новий, спеціально побудований гуртожиток для студентів, зі всіма зручностями. Спочатку студенти перших наборів проживали у пристосованому для їхнього проживання приміщенні сільського дитсадка.

У 1992 році відбулася презентація кобзарської школи в Українському домі. Ансамбль під керівництвом В.Кушпета високопрофесійно виконав «Запорізький марш», чим дуже здивував професорів та академіків навчальних закладів, бо вони вважали, що за три роки навчання з нуля до такого рівня піднятися не можна.

З 1996 року школа належить до обласної комунальної власності.

З самого початку свого існування Стрітівська кобзарська школа була задумана як практична спроба реставрації та відродження кобзарської традиції в сучасній культурно-освітній ситуації.

За роки роботи Стрітівського ПККМ підготовлено 250 співаків-бандуристів, більшість яких працюють за отриманою спеціальністю – є концертуючи ми співаками-бандуристами у провідних мистецьких колективах м. Києва: національній капелі бандуристів ім..П.Майбороди, академічній чоловічій хоровій капелі ім.. Л.Ревуцького, державному театрі оперети, оперній студії. Крім того, по закінченні школи її випускники працюють у загальноосвітніх школах вчителями музики, у музичних школах – викладачами бандури.

Найбільш талановиті студенти не зупиняються на досягнутому і здобувають навіть дві вищі освіти.

Так, наприклад, Олександр Таран після закінчення Львівської духовної академії навчається в Німеччині в університеті, на теологічному факультеті .Роман Мороз, вже маючи диплом КНУКіМУ тепер навчається у НМА ім.. П.І.Чайковського. Більшість випускників продовжують нелегку працю на кобзарській ниві – ведуть концертно-просвітницьку діяльність, беруть участь у багатьох мистецьких фестивалях по всій Україні (таких, як «Червона рута», «Козацькі забави», Конкурс виконавців на народних інструментах ім.. Г.Хоткевича, тощо) та за кордонои.

Випускники коледжу - Закслужений артист України Куценко Максим, лауреати багатьох національних музичних конкурсів. Їхні голоси звучать по всій Україні і навіть за кордоном – в Білорусії, інших країнах СНГ, в Німеччині, Італії, Америці. Серед них – дует братів Морозів, С.Захарець, М.Воловоденко, Т.Шушайло та багатьох інших.

«Стрітівська кобзарська школа була і є на сьогодення осередком духовності загальнодержавного значення, - сказав про неї Володимир Єсипок, голова Національної спілки кобзарів України. – З кожним роком зростає виконавська її вихованців». А головний диригент Національної заслуженої капели бандуристів, народний артист Микола Гвоздь із задоволенням відзначає велике майбутнє окремих випускників школи, які поповнюють ряди цього колективу. Серед таких – колишній вихованець школи Максим Куценко, лауреат конкурсу ім..М.Лисенка та Заслужений артист України.

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

<

Архів записів


Корисні посилання

  • Create a free website
  • Національна спілка кобзарів України
  • >uCoz Textbook
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • СТРІТІВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА 2011 - 2018