«Гей, вдарте в струни, кобзарі»
Знаменна, веукраїнського рівня подія відбулася цієї неділі у Стрітівці Кагарлицького району. 25-річчя з дня заснування відзначала Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва, а з 2014 року – КВНЗ КОР «Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва» - єдиний навчальний заклад в Україні, який відроджує традиції кобзарства та українську народну пісню, виконану на кобзі чи бандурі. На честь ювілею один з випускників Віталій Мороз запропонував організувати зустріч випускників «Гей, вдарте в струни, кобзарі», а керівник коледжу – Світлана Григорівна Колосовська з великим ентузіазмом підтримала цю ідею. Людяно та тепло від щирості гостей було у сільському будинку культури, де і відбувся захід. Духом патріотизму , національної ідеї були проникнуті виступи гостей, які додали ще більшої урочистості заходу. На свято завітали: - Єсипок Володимир Миколайович – голова спілки кобзарів, народний артист України, - Бевз Віктор Михайлович – голова Кагарлицької районної ради, - Ворона Анатолій Петрович – директор ПОСП «Дніпро», - Сербін Єлизавета Андріївна – представник Департаменту мовної політики Міністерства культури України, - Ломачок Дмитро Федорович – кінорежисер, Лауреат Державної премії ім. Івана Огієнка, заслужений працівник культури України, доктор культурології, - Гаврилюк Алла Михайлівна – викладач кафедри міжнародного туризму КНУКІМ, кандидат наук з державного правління, - Гніденко Олена Адамівна – директор ЗОШ №126 м. Києва. Всі гості, за українськими традиціями, завітали з подарунками. Алла Михайлівна Гаврилюк пов’язала вихід славнозвісного фільму «Поводир», річницю Революції Гідності, річницю пам’яті голодомору та річницю Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва як події, які пробуджують національну свідомість, закликають до єдності в ім’я України-неньки. А розпочалася зустріч з відомої пісні Т.Г.Шевченка, яка стала другим гімном України, - «Реве та стогне Дніпр широкий» (виконав студент IVкурсу Олександр Ячинець). Саме цю пісню 4 липня 2009 року під час фестивалю кобзарського мистецтва «Козацька ліра», який було присвячено 20-річчю заснування Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва, виконало 176 кобзарів з усієї України одночасно, що було зафіксовано в Книзі рекордів України як наймасовіше виконання кобзарської пісні. Глядачі мали змогу пригадати історію закладу, переглянувши фільм, «Перша ластівка у відродженні кобзарського мистецтва на Україні». Кобзарство – це не просто історична спадщина чи візитівка України, це, свого роду, філософія українського народу, живий зв’язок поколінь, який не переривається вже багато століть. І це ще раз довели студенти та викладачі коледжу, якими по праву пишається навчальний заклад. Глядачів зачаровували співом ансамбль бандуристів Стрітівського педагогічного коледжу кобзарського мистецтва «Барви України» під керівництвом випускника закладу Максима Воловоденка, викладачі - Заслужений діяч мистецтв України Йосип Кузьмович Яницький, Заслужений артист України Тарас Йосипович Яницький, Маркіян Васильович Свято. А Володимир Григорович Кушпет, заслужений діяч України, представив своїх учнів - Романчука Дмитра, Капранчука Владислава, Сковкіна Юрія, які вразили присутніх грою на старовинних українських музичних інструментах. Привітали ювілярів виступами капела бандуристів КНУКІМ, до складу якої входять наші випускники, народна артистка України Тетяна Негрій та випускники школи, які прославляють українську землю своїм співом далеко за її межами. Хрещеним батьком коледжу є Борис Олійник, голова Українського фонду культури, український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, Герой України, Почесний академік Академії мистецтв України, член правління Національної спілки краєзнавців України. Завжди нас підтримують начальник Департаменту освіти Наталія Іванівна Клокар, голова Всеукраїнської спілки кобзарів Єсипок Володимир Миколайович, директор ПОСП «Дніпро» Ворона Анатолій Петрович. Хай Божа милість завжди буде з Вами! Стрітівський педагогічний коледж кобзарського мистецтва був і є осередком духовності загальнодержавного значення.
